Найстаріша особа мого роду, чиє ім’я мені відоме, це мій прапрадід Мусій Баль. Він помер 8 липня 1907 р. Якщо вважати, що він прожив 70 років, то час його народження припадає десь на 1830-1840 роки. Він народився у хаті, яка ще й зараз стоїть позаду нашої.

Відоме ім’я другого прапрадіда – Семен Манко. Наведені раніше розрахунки визначають, що він народився приблизно 1842 року. Рік смерті невідомий.

Син Семена Манко Микита і дочка Мусія Баля Гана (або Галина) – це мої прадід і прабабуся. Вони дали життя моєму дідові Миколі Микитовичу Манко, роки життя – приблизно 1884-1915. Микола Микитович був одружений з Василиною Сухом’яс, моєю бабусею по батьківській лінії (1886-1967).

З боку матері родовід виходить з прадіда Левка Манко, про якого відомо, що він був одноліток Микити Семеновича Манко, тобто можна вважати, що рік народження Левка – 1842. Також відомо, що він мав братів Якова і Омелька. Кожний з них мав свою хату. Всі хати були розташовані поблизу одна одної (див. схему).

Левко Манко мав дружину Параску. Їх син Микола Левкович (за документами Микола Леонтійович) – мій дід. Роки його життя – 1888-1975.

Про родину Омелька розповіла мені його дочка Гана. Дружину Омелька звали Оксаною. Мали багато дітей:

1. Марія — померла молодою

2. Гана (1910-?). Чоловік Тимофій Кас'ян, родом з села Морозово. Дуже любив горілку, Перебуваючи під час війни в Німеччині, напився випадково деревиннного спирту, від цого помер. Діти Микола і Володимир померли малими, Ніна вмерла в 16 років від запалення легенів, Надія і Іван працюють і зараз в радгоспі с. Потоки.

3. Санька — діти Валентина, Віра і Нюра.

4. Іван — діти Микита, Максим, Гапка, Ялисовета.

5. Артем, мав дружину Оришку, дітей Івана, Наталку, Параску.

6. Максим, дружина Санька, дочка Віра. Максим помер в середині сорокових років.В цей час в сім'ї Данила Капиноса вмирає дружина, залищивши сина Михайла. і ось що скоїлося. Данило одружився з Санькою, вдовою Максима, а їх діти пішли стежкою батьків — покохалися і одружилися.

7. Андрій, мав дружину Марфину і одну дочку Валентину. Під час війни Андрій десь в районі Верховцево був поліцаєм, а коли радянські війська визволили ці місця, то його десь забрали. Це вплинуло на подальшу долю сім'ї. Марфина з Валентиною жили наче за стіною сорому. Не пам'таю жодного випадку, щоб вони приймали участь у святкових зустрічах родичів.

8. Останньою дитиною Омелька був Дмитро. Він мав за дружину надзвичайно красиву жінку Варвару. Але доля не дала їм жодної дитини.

Ім'я дружини Якова ніхто, на жаль, не пам'ятає. Діти:

1. Марфина — жила в с. Покровка.

2. Василь жив в батьківській оселі. Мав трьох синів — Івана, Андрія і Григорія.

Іван Васильович мав дружину Олександру, дочку Тетяну, яка і зараз живе в Потоках,сина Михайла, що проживає в Щорську.

Андрій Васильович одружився з моєю тіткою Наталкою, про що розповідається в розділі “Бабуся Василина і дідусь Микола”.

Григорій Васильович за вродою був не красивий, а його дружина Палажка Онішко навпаки була гарною. Вони мали дітей Анатолія, Олександра, Ліду і Ольгу.

Другий мій прадід по материнській лінії – Василь Вовковий. Він мав дружину Горпину. Їх дочка Наталка – моя бабуся. Роки життя – 1888-1972.