Цей невеликий творчий доробок зародився давно. Розібратися в суті справ нашого родоводу в тому відносно недалекому минулому часі було б набагато легше і більш чіткіше. Але деякі причини дійсно суб'єктианого характеру, котрі не можуть бути якось оправдані, залишили все позаду. Мудрі, старі члени нашого роду пішли в небуття, а з ними і фактичний історичний матеріал. Все, вірніше, більшість, можливо було зафіксувати лише в усній формі, бо багато наших пращурів були неписьменними. Тому ніяких письмових даних вони не залишили, а ми необачно за часів їх життя про це не потурбувалися.

Все, що мені вдалося знайти в літописах, почути від свідків, я дбайливо занотовував. Але до вершини істини я не дійшов.

Не всі мої сучасні родичи з розумінням прийняли мої задуми по освітленю родоводу, а мої брати, два Івани, Манко і Кагал, категорично відмовились співпрацювати. Та більшість підпримала цю цікаву, надзвичайно необхідну ідею дослідження генеалогії роду Манко.

Усвідомлюю, що мої доробки не всім сподобаются за висвітлення деяких сторін у характеристиці кожної окремо взятої особи. Але прошу моїх родичів вірно мене зрозуміти: людина має позтитивні і негативні риси, які нам передані нашими батьками. Ми в свою чергу передали їх своїм дітям, а ті - своїм…

Природа діє чітко, її законі непереможні, бо вони не штучно видумані, як наші так звані юридичні, а народжені в порядку істини. Генетичні закони з цього ряду не виняток, а така ж сама істина.

Це початок шляху першопроходця, а йому завжди найтяжче. Скрізь підстерігають невідомість, незрозумілість. Мою працю я називаю відправною точкою, маючи яку, інші можуть зробити більше, ясніше, добріше.

В добрий час!

З повагою, Манко Олександр Федорович

87524, Маріуполь, пр. Металургів, 219А, кв. 65.